Історія запису думок і почуттів може виявитися значно давнішою, ніж передбачалося, — це відкриття стало несподіваним навіть для вчених, які його вчинили.
Дослідники виявили на предметах віком до 45 000 років, знайдених у печерах Німеччини, осмислені візерунки: лінії, виїмки, крапки та хрести, нанесені зокрема на бивні мамонта. Традиційно історики датують перші писемні знаки протоклінописом, що з’явився близько 5000 років тому на території стародавньої Месопотамії — нинішнього Іраку. Точний сенс німецьких знаків поки що залишається загадкою.
Артефакти відносяться до часу, коли Homo sapiens тільки-но починав переселятися до Європи з Африки і вступав у контакт з неандертальцями.
ДНК писемності
«Послідовності знаків кам’яної доби — рання альтернатива писемності», — стверджує професор Крістіан Бенц із Саарського університету, який керував дослідженням.
Команда проаналізувала понад 3000 символів на 260 об’єктах, прагнучи виявити те, що дослідники називають «ДНК писемності». Частина артефактів походить із 37-кілометрової печерної системи Лонеталь у Баден-Вюртемберг на півдні Німеччини. На невеликій фігурці мамонта з бивня вчені вивчили ретельно вигравірувані ряди хрестів та крапок. На так званому «адоранті» з печери Гайсенклестерле в долині Ахтал — кістяній табличці, що зображує істоту лева-людини, — було виявлено ряди точок та виїмок. Розташування позначок, особливо точок на звороті предмета, на думку дослідників, свідчить, що візерунки виконували комунікативну функцію.
«Наші результати показують, що палеолітичні мисливці-збирачі розробили систему символів зі статистично порівнянною щільністю інформації, що й ранні протоклінописні таблички Стародавньої Месопотамії, — і це на цілих 40 000 років раніше», — каже Бенц.
Ключовим індикатором наявності сенсу стала саме щільність символів: вчені зафіксували високу повторюваність знаків і передбачуваність їх послідовностей — характеристики, які Бенц називає «порівняними з набагато пізнішим протоком». Примітно, що на фігурках візерунки виявилися значно щільнішими, ніж на знаряддях праці, — це, на думку команди, вказує на те, що передача інформації відігравала для людей палеоліту першорядну роль.
Розумні, як ми
За словами дослідника Еви Дуткевич з Берлінського музею доісторичного періоду та ранньої історії, отримані дані свідчать: люди кам’яного віку були так само інтелектуально розвинені, як і сучасна людина.
«Поки що ми лише поверхово розглянули те, що можна знайти у вигляді послідовностей символів на різних артефактах», — зазначає вона.
«Вони були вправними ремісниками. Видно, що вони носили предмети із собою. Багато хто з них зручно лежать у руці — рівно того розміру, щоб поміститися в долоню», — додає Дуткевич.
Дослідження опубліковано у журналі PNAS.
