Ендометрит — це запалення слизової оболонки матки (ендометрію), яке може бути викликане різними причинами, включаючи інфекції, травми чи залишки тканини після пологів або аборту. Це захворювання потребує належної уваги, адже воно може суттєво вплинути на репродуктивне здоров’я жінки.
Симптоми ендометриту
Симптоми ендометриту можуть варіюватися від легких до важких, і можуть включати:
-
Біль в нижній частині живота
- Часто проявляється як тупий або спазмовий біль.
-
Неприємний запах з піхви
- Може бути ознакою інфекційного процесу.
-
Вильоти з піхви
- Може мати різний характер: від гнійних до слизових.
-
Температура
- Підвищення температури тіла до 38°C і вище.
-
Нарушення циклу
- Можливі порушення менструального циклу, включаючи аменорею або збільшення тривалості менструацій.
-
Загальна слабкість
- Відчуття втоми, зниження працездатності.
- Біль при статевому контакті
- Може свідчити про запалення та подразнення ендометрію.
Важливо звернутися до лікаря, якщо ви спостерігаєте один або кілька із зазначених симптомів, оскільки ендометрит може призвести до ускладнень.
Причини розвитку ендометриту
Ендометрит може виникати з кількох причин, зокрема:
-
Інфекційні агенти
- Бактерії, віруси чи гриби. Найчастіше ендометрит викликаний стрептококами, стафілококами, хламідіями та іншими патогенами.
-
Травми
- Після пологів, абортів або хірургічних втручань у порожнину матки.
-
Гормональні зміни
- Наприклад, нестабільність ендокринної системи може впливати на стан ендометрію.
-
Залишки плаценти та інших тканин
- Після пологів або абортів, якщо в матці залишаються частини плаценти.
- Імунні розлади
- Порушення функції імунної системи може призводити до збільшення ризику інфекцій.
Діагностика ендометриту
Для діагностики ендометриту лікар може використовувати кілька методів:
-
Клінічний огляд
- Лікар вивчить історію захворювання, проведе фізичний огляд.
-
Лабораторні дослідження
- Аналізи крові (загальний аналіз, показники запалення) та аналізи на інфекції.
-
УЗД органів малого тазу
- Допомагає візуалізувати стан матки та виявити наявність рідин чи гнійних утворень.
-
Біопсія ендометрію
- За потреби може бути проведена для аналізу тканини ендометрію.
- МРТ або КТ
- Використовується у складних випадках для більш детальної оцінки стану.
Лікування ендометриту
Лікування ендометриту залежить від його причини, важкості стану та загального здоров’я пацієнтки. Основні методи лікування включають:
Медикаментозне лікування
-
Антибіотики
- Якщо запалення викликане бактеріальною інфекцією, зазвичай призначаються антибіотики широкого спектру дії.
-
Протизапальні препарати
- НПЗП (нестероїдні протизапальні препарати) можуть бути використані для зменшення болю та запалення.
-
Гормональні препарати
- У випадках, коли причина ендометриту пов’язана з гормональними порушеннями.
- Симптоматичне лікування
- Наприклад, знеболювальні засоби для полегшення симптомів.
Хірургічне лікування
-
Кюретаж
- Використовується для видалення залишків тканин, гною або інфікованих оболонок з порожнини матки.
-
Лапароскопічне втручання
- У випадках, коли звичайні методи лікування не є ефективними або ускладнення загрожують.
- Корекція аномалій
- У разі виявлення анатомічних аномалій, які можуть бути причиною захворювання.
Профілактика ендометриту
Запобігання ендометриту може бути досягнуто шляхом дотримання ряду профілактичних заходів:
-
Регулярні медичні огляди
- Важливо проходити регулярні гінекологічні обстеження, щоб виявити і вилікувати можливі інфекції на ранніх стадіях.
-
Дотримання гігієни
- Ретельна гігієна статевих органів, особливо після статевих актів.
-
Захист при статевих контактах
- Використання презервативів допомагає зменшити ризик передачі інфекцій.
-
Своєчасне лікування запальних процесів
- Лікування будь-яких статевих інфекцій або інших запальних процесів.
-
Здоровий спосіб життя
- Збалансоване харчування, фізична активність, уникнення стресів та достатній сон можуть зміцнити імунітет.
- Слідкування за репродуктивним здоров’ям
- Звертатись до лікаря при перших ознаках проблем.
Ендометрит — серйозне стан, яке може вимагати медичної допомоги, тому важливо бути обізнаними про симптоми та можливості лікування. Належна профілактика може суттєво знизити ризик розвитку цього захворювання.