Радіоелектронна боротьба (РЕБ) — це сукупність заходів, спрямованих на контроль над електромагнітним спектром: придушення, перехоплення або введення в оману ворожих радіоелектронних засобів. На практиці це означає здатність блокувати системи зв’язку, навігацію GPS, радари та керування безпілотниками противника, одночасно захищаючи власні. Без розуміння принципів РЕБ неможливо аналізувати сучасний збройний конфлікт — особливо той, що розгортається на території України з 2022 року.
Що таке РЕБ і чому електромагнітний спектр є полем бою
Електромагнітний спектр — від радіохвиль до мікрохвиль — є невидимою інфраструктурою будь-якої сучасної армії. Зв’язок між підрозділами, наведення ракет, розвідувальні дрони, GPS-навігація — усе це залежить від передачі сигналів у певних частотних діапазонах.
Радіоелектронна боротьба охоплює три основні компоненти:
- Радіоелектронне подавлення (РЕП) — активне заглушення або знищення ворожих систем за допомогою завад.
- Радіоелектронна розвідка (РЕР) — перехоплення та аналіз сигналів противника для отримання розвідувальної інформації.
- Радіоелектронний захист (РЕЗ) — комплекс заходів для збереження функціонування власних систем в умовах ворожого придушення.
Фахівці наголошують: той, хто контролює спектр, контролює темп і характер бою. Саме тому провідні армії світу щороку витрачають мільярди доларів на розвиток цього напряму.
Технічні принципи роботи систем РЕБ
В основі роботи будь-якої системи РЕБ лежить кілька ключових фізичних принципів. Розуміння цих механізмів дозволяє оцінити, чому одні засоби ефективні проти конкретних цілей, а інші — ні.
Завадостійкість і придушення сигналу. Передавач завад (джамер) випромінює сигнал на тій самій частоті, що й ціль, але з вищою потужністю. Коефіцієнт придушення визначається співвідношенням сигнал/завада (J/S ratio): для надійного блокування GPS достатньо J/S близько 20–30 дБ. Саме через це навіть відносно прості носимі GPS-джамери потужністю 1–5 Вт здатні заглушити цивільний навігаційний сигнал у радіусі кількох кілометрів.
Спрямована енергія та радіолокаційне придушення. Системи на кшталт російського комплексу "Красуха-4" використовують вузькоспрямовані завади для придушення бортових РЛС і систем радіотехнічної розвідки противника на відстані до 300 км. Вони не знищують техніку фізично, але роблять її "сліпою" в електромагнітному сенсі.
Розкид по спектру (Frequency Hopping). Сучасні засоби зв’язку — зокрема радіостанції серії Harris AN/PRC-163 — використовують псевдовипадкове перестрибування між частотами зі швидкістю до кількох сотень разів на секунду, що суттєво ускладнює їхнє придушення.
Класифікація засобів РЕБ за типом і носієм
На практиці системи РЕБ класифікують не лише за функцією, а й за платформою розміщення. Це визначає їхню мобільність, зону покриття та вразливість.
| Тип платформи | Приклади | Зона дії | Основна функція |
|---|---|---|---|
| Наземні (стаціонарні) | "Красуха-4", "Мурманськ-БН" | до 5000 км (ДКМХ) | Придушення супутникових каналів |
| Наземні (мобільні) | "Борисоглєбськ-2", RLS-600 | 10–200 км | Придушення зв’язку та дронів |
| Авіаційні | EA-18G Growler | 100–500 км | Супроводження ударних груп |
| Корабельні | AN/SLQ-32 | 50–150 км | Захист флоту |
| Носимі / БПЛА | різні джамери БПЛА | 0,5–5 км | Боротьба з малими дронами |
Згідно з відкритими даними Міністерства оборони України, з початку повномасштабного вторгнення українська сторона зазнала тисяч атак у сфері радіоелектронної боротьби, що зумовило прискорений розвиток вітчизняних засобів РЕЗ та адаптацію тактики застосування БПЛА.
Застосування РЕБ у сучасних конфліктах: досвід України
Конфлікт в Україні став першим у сучасній історії, де РЕБ застосовується настільки масово та в реальному часі. Досвід показав кілька практичних закономірностей.
Російська сторона активно використовувала системи "Леєр-3" та "Житель" для придушення стільникового зв’язку і позиціонування українських підрозділів. У відповідь українська армія перейшла на децентралізовані мережі та комерційні захищені канали — зокрема Starlink, який сам став мішенню для радіоелектронного придушення.
Дослідники з RUSI (Royal United Services Institute) задокументували, що значна частина втрат БПЛА з обох боків пов’язана не з кінетичним ураженням, а саме з радіоелектронним придушенням сигналів управління та GPS-навігації.
Характерний приклад: під час боїв за Херсонщину українські оператори FPV-дронів фіксували масові відмови навігації в зонах розгортання російських мобільних комплексів РЕБ, що змусило перейти на режим ручного пілотування з оптичним прицілюванням.
Як захиститися від впливу РЕБ: принципи радіоелектронного захисту
Протидія засобам РЕБ — не менш важлива частина радіоелектронної боротьби, ніж саме придушення. Фахівці рекомендують такий підхід на системному рівні:
- Використання захищених протоколів зв’язку з автоматичним перестрибуванням частот та шифруванням.
- Дублювання каналів — одночасна робота в різних частотних діапазонах (UHF, VHF, SATCOM).
- Пасивна навігація — використання інерційних навігаційних систем (INS), які не залежать від зовнішніх радіосигналів.
- Мінімізація часу роботи передавачів — скорочення часу "ефіру" для зниження ймовірності виявлення та пеленгації.
- Антенні системи з адаптивним формуванням пучка, що придушують завади з конкретних напрямків.
Згідно з аналітичними матеріалами Defence Express, українська оборонна промисловість у 2024–2025 роках суттєво нарощує виробництво власних засобів РЕБ, зокрема систем протидії дронам-камікадзе.
Висновок
Радіоелектронна боротьба — це не допоміжний інструмент, а окремий вимір сучасного збройного протистояння. Той, хто панує в електромагнітному спектрі, отримує асиметричну перевагу: може засліпити ворога, зберігаючи власну боєздатність.
Якщо ви аналізуєте сучасні конфлікти або займаєтеся питаннями оборонних технологій, починайте вивчення з принципів спектрального контролю — саме там формується результат бою ще до першого пострілу. Слідкуйте за відкритими аналітичними джерелами та офіційними звітами оборонних відомств: це єдиний спосіб отримати достовірну картину швидко еволюціонуючої технологічної реальності.
About the Author
