Щитовидна залоза рідко болить у класичному розумінні — найчастіше дискомфорт у ділянці шиї пов’язаний із запаленням, вузлами або кістою, а не з функціональними порушеннями гормонального фону. Біль у проєкції щитовидки може бути гострим, тупим або давальним у вухо та щелепу, залежно від причини. Щоб не пропустити серйозну патологію, важливо розуміти, чим відрізняються симптоми тиреоїдиту від болю іншого походження.
Де знаходиться щитовидна залоза і як саме може виникати біль
Щитовидна залоза розташована на передній поверхні шиї, охоплюючи трахею нижче гортані у вигляді метелика. У нормі вона важить 18–25 г у жінок і 25–30 г у чоловіків. Якщо залоза збільшується або запалюється, виникає відчуття тиску, клубка в горлі або безпосереднього болю при пальпації чи ковтанні.
На практиці пацієнти описують два принципово різних типи больових відчуттів:
- Гострий або пульсуючий біль — характерний для підгострого тиреоїдиту де Кервена або гнійного тиреоїдиту
- Тупий тиск або відчуття розпирання — типовий для зоба, великих вузлів, кісти або аутоімунного тиреоїдиту Хашімото у фазі загострення
Важливо: більшість захворювань щитовидки — гіпотиреоз, гіпертиреоз, ранній аутоімунний тиреоїдит — взагалі не супроводжуються болем.
Основні причини болю в ділянці щитовидної залози
Згідно з клінічними настановами Американської тиреоїдної асоціації, больовий синдром у ділянці щитовидки найчастіше спричиняють кілька конкретних станів.
Підгострий тиреоїдит де Кервена — найпоширеніша причина болю. Він виникає після вірусної інфекції (грип, COVID-19, аденовірус), починається з болю в шиї, що іррадіює у вухо або щелепу, та супроводжується підвищенням ШОЕ понад 50 мм/год і тимчасовим тиреотоксикозом.
Гострий гнійний тиреоїдит — рідкісне, але небезпечне бактеріальне ураження. Характерні симптоми: різкий місцевий біль, гіперемія шкіри над залозою, температура 38,5–40 °C, флуктуація при натисканні. Потребує термінового хірургічного або антибактеріального лікування.
Крововилив у вузол — раптовий гострий біль, що виникає без попередніх симптомів. На УЗД визначається гетерогенний вузол із рідинним компонентом.
Хвороба Хашімото у фазі загострення — тупий або давальний біль, що посилюється при стресі або ГРВІ, пов’язаний із лімфоцитарною інфільтрацією тканини.
Симптоми, що супроводжують біль у щитовидній залозі
Симптоми, що дозволяють диференціювати причини болю, суттєво різняться залежно від діагнозу. Нижче наведено порівняльну таблицю найпоширеніших станів:
| Стан | Характер болю | Температура | Гормони (ТТГ) | Ультразвук |
|---|---|---|---|---|
| Підгострий тиреоїдит | Гострий, іррадіює у вухо | 37,5–38,5 °C | Знижений | Гіпоехогенні зони |
| Гнійний тиреоїдит | Різкий, локальний | 38,5–40 °C | Норма/знижений | Абсцес |
| Крововилив у вузол | Раптовий, різкий | Норма | Норма | Кістозний вузол |
| Хашімото (загострення) | Тупий, давальний | Субфебрилітет або норма | Підвищений | Дифузна неоднорідність |
| Зоб із компресією | Відчуття тиску | Норма | Варіює | Збільшення об’єму |
Дослідження показують, що у понад 60% пацієнтів, які звертаються зі скаргою на біль у шиї, щитовидна залоза не є його джерелом — симптоми можуть імітувати шийний остеохондроз, лімфаденіт або фарингіт.
Коли необхідно терміново звернутися до ендокринолога або лікаря
На практиці існують чіткі критерії, що потребують негайної або планової медичної уваги. Міністерство охорони здоров’я України рекомендує не відкладати консультацію при появі наступних ознак.
Терміново (протягом 24–48 годин) зверніться до лікаря, якщо:
- Біль у шиї супроводжується температурою вище 38 °C і почервонінням шкіри над залозою
- Виник раптовий сильний біль без видимої причини — підозра на крововилив у вузол
- З’явилися труднощі з ковтанням або диханням через швидке збільшення залози
- Голос став хрипким без ознак застуди — можлива компресія поворотного нерва
Планово (протягом 1–2 тижнів) запишіться до ендокринолога, якщо:
- Відчуття тиску або дискомфорту в шиї тримається понад 2 тижні
- При самообстеженні пальпується нерівномірність або вузол у проєкції залози
- Біль у шиї поєднується з підвищеною стомлюваністю, набряком обличчя або різкими змінами ваги
Діагностика: що включає обстеження щитовидної залози при больовому синдромі
Експерти рекомендують починати діагностику з трьох базових кроків: клінічний огляд із пальпацією, УЗД щитовидної залози та аналіз крові на тиреоїдні гормони. Відповідно до протоколів Української асоціації ендокринологів, мінімальний діагностичний набір включає ТТГ, вільний Т4, антитіла до ТПО та загальний аналіз крові з ШОЕ.
При підозрі на підгострий тиреоїдит де Кервена критичним показником є ШОЕ — вона зростає до 60–80 мм/год і вище. Показник С-реактивного білка також різко підвищений. УЗД у цьому випадку демонструє характерні гіпоехогенні ділянки без чітких меж.
Якщо вузлові утворення перевищують 1 см або мають підозрілу УЗД-картину (мікрокальцинати, нечіткі межі, підвищена васкуляризація), призначається тонкоголкова аспіраційна біопсія — золотий стандарт діагностики вузлів щитовидки. Детальніше про класифікацію вузлів за системою TIRADS можна прочитати у відповідному розділі Вікіпедії.
Лікування болю в щитовидній залозі: базові підходи
Лікування визначається виключно причиною болю — самолікування небезпечне через ризик пропустити злоякісний процес або гнійне ускладнення.
При підгострому тиреоїдиті легкого ступеня призначають нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен 400–600 мг тричі на день) курсом 2–4 тижні. При важкому перебігу — преднізолон 40 мг/добу з поступовим зниженням дози. Рецидиви після відміни стероїдів трапляються у 15–20% пацієнтів.
При гнійному тиреоїдиті лікування включає системні антибіотики та, за необхідності, хірургічне дренування. При хворобі Хашімото з больовим компонентом у фазі гіпотиреозу призначається замісна терапія левотироксином.
Висновок
Біль у ділянці щитовидної залози — це симптом, що потребує диференційної діагностики, а не самолікування. Якщо ви відчуваєте дискомфорт, тиск або гострий біль у передній частині шиї, що триває більше 5–7 днів або супроводжується температурою та загальним нездужанням, зверніться до ендокринолога. Першим кроком має бути УЗД щитовидної залози та аналіз крові на ТТГ — ці два дослідження дають відповідь у більшості випадків і коштують відносно небагато. Не чекайте, поки симптом «пройде сам»: більшість захворювань щитовидки добре лікуються при ранньому виявленні.
About the Author
