Ізраїль оголосив про заборону діяльності міжнародної медичної організації Médecins Sans Frontières (MSF, «Лікарі без кордонів») у секторі Газа після того, як благодійна організація відмовилася надати владі список своїх співробітників. Рішення стало кульмінацією зростаючих протиріч між ізраїльським урядом та гуманітарними організаціями, які працюють на палестинських територіях.
Вимога розкрити персональні дані
Ізраїльський уряд направив вимогу 37 міжнародним організаціям надати повні списки своїх місцевих та міжнародних працівників, які діють у секторі Газа. Влада стверджує, що деякі співробітники MSF нібито пов’язані із озброєними угрупованнями ХАМАС та «Ісламський джихад».
MSF категорично відкинула ці звинувачення. У п’ятницю організація офіційно оголосила, що не ділитиметься списком своїх палестинських та міжнародних співробітників із ізраїльською владою, оскільки не отримала «гарантій із забезпечення безпеки наших працівників».
Ця позиція цілком зрозуміла: в умовах конфлікту, що триває, розкриття персональних даних гуманітарних працівників може поставити під загрозу їхньому життю та життю їхніх сімей, особливо якщо вони сприйматимуться будь-якою зі сторін конфлікту як «колабораціоністи».
Ізраїль повідомляє про припинення діяльності MSF
У відповідь на відмову MSF ізраїльська влада заявила, що «рухається до припинення діяльності» організації в Газі. Міністерство у справах діаспори та боротьби з антисемітизмом Ізраїлю наголосило, що це рішення було за «відмовою MSF представити списки місцевих співробітників, що застосовується до всіх гуманітарних організацій, що діють у регіоні».
Таким чином, ізраїльська сторона наполягає на тому, що вимога є стандартною процедурою, яка застосовується до всіх НУО без винятку.
Масштабна кампанія проти міжнародних НУО
30 грудня Ізраїль оголосив про намір відкликати ліцензії у 37 міжнародних неурядових організацій, що працюють у секторі Газа та на окупованому Західному березі річки Йордан. Причиною стала нібито невідповідність новим вимогам щодо реєстрації.
Серед організацій, які отримали повідомлення про припинення діяльності протягом 60 днів, опинилися не тільки MSF, але й інші великі гуманітарні структури, включаючи ActionAid та Норвезьку раду у справах біженців.
Міністерство у справах діаспори обґрунтувало цей захід необхідністю запобігання «проникненню терористів у гуманітарні структури». На думку ізраїльської влади, суворіший контроль над персоналом НУО допоможе уникнути використання гуманітарних організацій з терористичною метою.
Гуманітарна катастрофа у Газі
Рішення Ізраїлю викликає серйозне занепокоєння на тлі і так критичної гуманітарної ситуації в секторі Газа. Після початку військової операції у відповідь на напад ХАМАС 7 жовтня 2023 року цивільне населення анклаву опинилося в тяжкому стані.
«Лікарі без кордонів» та інші міжнародні організації відіграють життєво важливу роль у забезпеченні медичної допомоги, продовольства та базових послуг для мільйонів мешканців Гази. Припинення їхньої діяльності може призвести до ще більш серйозної гуманітарної кризи.
MSF відома своєю принциповою позицією нейтралітету та незалежності, працюючи в зонах конфліктів у всьому світі незалежно від політичних розбіжностей. Організація неодноразово заявляла, що її єдина мета — надання медичної допомоги тим, хто її потребує.
Міжнародна реакція
Рішення Ізраїлю, ймовірно, викличе критику міжнародної спільноти. Обмеження діяльності гуманітарних організацій у зоні конфлікту може бути розцінено як порушення міжнародного гуманітарного права, яке зобов’язує сторони, що конфліктують, забезпечувати доступ допомоги до цивільного населення.
З іншого боку, Ізраїль має законні побоювання щодо безпеки та можливого використання гуманітарних структур терористичними угрупованнями. Балансування між цими міркуваннями безпеки та гуманітарними потребами населення – одне з найскладніших завдань у сучасних конфліктах.
Питання залишається відкритим: чи можливий компроміс, який дозволить продовжити життєво важливу гуманітарну роботу, водночас задовольняючи вимоги безпеки? Чи мешканці Гази виявляться заручниками нерозв’язної суперечності між гуманітарними принципами та безпековою політикою?
