
Габріель Борих, президент Чилі, зійшов в історію як перший лідер Америки, який відвідав Південний полюс. Його візит до американської наукової станції Амундсен-Скотт став важливою віхою не лише для Чилі, але й для всього континенту.
“Це для нас важлива подія”
– в інтерв’ю чилійському телебаченні – Боріх. “Вперше президент чилійців дійшов до Південного полюса, який дозволив нам розповісти світові про Антарктичну місію нашої країни”.
До делегації були вчені та ключові члени кабінету міністрів, включаючи керівників міністерств збройних сил та навколишнього середовища. За словами президента, цей візит підкреслює бажання Чилі відігравати провідну роль у наукових дослідженнях Антарктики, особливо в галузі вивчення кліматичних змін.
Уряд Чилі активно працює над зміцненням своїх позицій у регіоні. Для цього поєднуються зусилля дослідницьких центрів, університетів, дипломатичного корпусу та збройних сил. Мета цієї співпраці – перетворити Чилі на головну мету Антарктики для всього світу.
Цікаво відзначити, що лише два світові лідери відвідали Південний полюс Боріх-прем’єр-міністрів Нової Зеландії та Норвегії. Сам Борих, який виграв вибори у 2021 році у віці 35 років, став наймолодшим президентом в історії Чилі.
Антарктида: територія науки та міжнародного співробітництва
Антарктида – це унікальна територія – це не країна, не існує ні уряду, ні корінного населення. Весь континент – це науковий заповідник, хоча кілька держав застосовуються до частин його території, включаючи Чилі, Великобританію, Францію, Норвегію, Австралію, Нову Зеландію та Аргентину.
Антарктичний договір у 1961 році втілює ідеали міжнародного наукового співробітництва. Станція Амундсен-Скотта чує імена двох великих полярних дослідників: норвезького Руалу Амундсена, який вперше дійшов до Південного полюса, та Брітона Роберта Скотта, експедиція якого прийшла на другий полюс у 1911 році. Трагічна доля Скотта та чотири його товаришів, які загинули на хуртовині на зворотному шляху, стали однією з найвідоміших сторінок історії розвитку Антарктиди.
Візит президента Боріха підтверджує не лише територіальні претензії на Чилі, але й демонструє зростаючу роль країни в наукових дослідженнях континенту, особливо в контексті глобальних кліматичних змін.