Пролежні — це локальні ушкодження шкіри та підлягаючих тканин, що виникають унаслідок тривалого тиску, зсуву або тертя. Вони розвиваються переважно в нерухомих пацієнтів і без своєчасного виявлення швидко прогресують від поверхневого почервоніння до глибоких некротичних ран. Розпізнати перші ознаки утворення пролежнів критично важливо, оскільки лікування на початковій стадії займає дні, а не місяці.
Перші ознаки пролежнів: на що звернути увагу негайно
У практиці медсестринського догляду найчастіша помилка — прийняти початкове почервоніння за тимчасову реакцію шкіри. Насправді це вже перша стадія ушкодження.
Перші ознаки пролежнів включають:
- Стійке почервоніння шкіри, яке не зникає протягом 30 хвилин після усунення тиску
- Локальне потепління або, навпаки, похолодання ділянки порівняно з навколишньою шкірою
- Набряклість та ущільнення тканин без видимого порушення цілісності шкіри
- Скарги пацієнта на поколювання, оніміння або болючість у місцях кісткових виступів
- Зміна кольору шкіри на темніший у людей із темним пігментом (ознака, яку часто пропускають)
Важливо: у людей похилого віку та у пацієнтів із діабетом больова чутливість знижена, тому суб’єктивні скарги можуть бути відсутні навіть при вже сформованому ураженні.
Як виглядають пролежні на кожній стадії: детальний опис
Міжнародна класифікація Національної консультативної групи з питань пролежнів (NPUAP/EPUAP) виділяє чотири основні стадії та дві додаткові категорії. Відповідно до Протоколу надання медичної допомоги МОЗ України, ця класифікація є обов’язковою для використання у вітчизняних медичних закладах.
| Стадія | Зовнішній вигляд | Глибина ураження | Типова локалізація |
|---|---|---|---|
| I | Стійке почервоніння, шкіра ціла | Тільки епідерміс | Куприк, п’яти, лопатки |
| II | Поверхневий виразковий дефект, бульбашка або неглибока ерозія | Дерма | Куприк, сідниці, кісточки |
| III | Глибока рана із видимим підшкірним жиром, можливий некроз | До підшкірної клітковини | Куприк, сідниці, потилиця |
| IV | Рана з оголеними кістками, сухожиллями або м’язами | Крізь усі шари | Куприк, п’яти, сідниці |
| Невизначена | Рана, вкрита чорним струпом або жовтим нальотом | Невизначена | Будь-яка локалізація |
| Глибоке тканинне ушкодження | Фіолетова або бордова ділянка з цілою шкірою | Глибокі тканини | П’яти, куприк |
На стадії III пролежень часто виглядає як кратер із нерівними краями. Якщо рана глибока, але краї не дозволяють оцінити дно, її класифікують як невизначену — до очищення від некротичних мас.
Типові місця утворення пролежнів залежно від положення тіла
Локалізація ушкоджень безпосередньо залежить від того, в якому положенні пацієнт проводить найбільше часу. На практиці у лежачих хворих до 95% пролежнів формуються в зонах кісткових виступів.
Найпоширеніші місця утворення пролежнів:
- Куприк і сідниці — до 35% усіх випадків, характерні для тих, хто лежить на спині
- П’яти — близько 30%, особливо небезпечна зона через мінімальну кількість м’яких тканин
- Лопатки та потилиця — у пацієнтів із постійним положенням на спині
- Вертел стегнової кістки — при вимушеному положенні на боці
- Кісточки та коліна — при положенні на боці без підкладок між кінцівками
- Вуха та потилиця — у пацієнтів із щільно прилеглими ортезами або масками
Дослідження, опубліковане в журналі «Клінічна медицина» Національної академії медичних наук України, підтверджує: середній час від першого почервоніння до стадії III за відсутності профілактики становить від 24 до 72 годин у критично хворих пацієнтів.
Чим пролежні відрізняються від інших ран: ключові діагностичні ознаки
Навіть досвідчені медпрацівники іноді плутають пролежні з дерматитом від підгузків, грибковою інфекцією або нижніми виразками при венозній недостатності. Правильна ідентифікація визначає тактику лікування.
Характерні ознаки пролежнів на відміну від схожих уражень:
- Чітка прив’язка до зон тиску — рана завжди розташована над кістковим виступом або в місці контакту зі стороннім предметом (катетер, шина, маска)
- Рівні, "штамповані" краї на ранніх стадіях — результат прямого механічного тиску
- Відсутність запального ореолу по периферії на стадії I, на відміну від інфекційних уражень
- Некроз у центрі при прогресуванні — чорний або темно-коричневий струп щільної консистенції
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, пролежні щорічно діагностують у 3 мільйонів пацієнтів лише у розвинених країнах, і більш ніж 60% випадків можна попередити при правильному догляді.
Профілактика та перші дії при виявленні ознак пролежня
Виявивши перші ознаки утворення пролежня, медичний персонал або родичі пацієнта повинні діяти негайно. Затримка навіть на 6–12 годин може переводити стадію I у стадію II.
Практичний алгоритм першої реакції включає такі кроки:
- Негайно усунути тиск: змінити положення тіла, підкласти протипролежневий матрац або спеціалізовані подушки
- Оцінити стан шкіри у всіх зонах ризику, а не лише в одному місці
- Не масажувати почервонілу ділянку — масаж при I стадії підсилює ушкодження
- Зафіксувати розмір і зовнішній вигляд рани (фото з лінійкою) для динамічного спостереження
- Обробити шкіру м’яким очищувачем без спирту, нанести захисний бар’єрний крем
- Повідомити лікаря або рановий куточок відповідно до протоколу установи
Для пацієнтів вдома: докладну інформацію про шкали оцінки ризику (Брейден, Нортон) та засоби догляду можна знайти на ресурсах Українського медичного порталу.
Висновок
Пролежні — це попереджувана проблема, але лише за умови ранньої діагностики. Знати, як виглядають пролежні на кожній стадії — від стійкого почервоніння до глибоких некротичних ран — означає мати можливість втрутитися до того, як ситуація стане незворотною.
Практична рекомендація: якщо ви доглядаєте за лежачим хворим, проводьте огляд шкіри тричі на добу, ведіть письмовий або фотографічний щоденник стану шкіри та не відкладайте звернення до медика при будь-якому стійкому почервонінні. Один день своєчасної профілактики рятує місяці болісного лікування.
About the Author
