
Недавнє дослідження, проведене вченими з Лондонського університетського коледжу (UCL), виявляє дивовижні стосунки між річкою Арун та висотою гори Еверест. Згідно з отриманими даними, ерозійна активність річки може збільшити висоту Евересту на 15-50 метрів порівняно з очікуваним.
Механізм росту
Ключовим фактором цього явища є процес, відомий як ізостатичний відскок. Коли річка Арун, що протікає в 75 км від Евересту, розмиті скелі та ґрунт, це зменшує масу земної кори в цьому регіоні. В результаті:
- Навантаження на мантію (шар під земною скоринкою) зменшується.
- Витончена кора стає простішою і “спливає”.
- Еверест та сусідні вершини піднімаються приблизно на 2 мм на рік.
Адам Сміт, співавтор дослідження, образно порівнює цей процес з кораблем: «Коли ви кидаєте навантаження з корабля, він стає простішим і піднімається вище. Таким же чином, коли земна скоринка стає простішою, вона може “злетіти” трохи вище “
Історична перспектива
Формування Гімалаїв розпочалося 40-50 мільйонів років тому внаслідок зіткнення індійських та євразійських тектонічних пластин. Цей процес триває і сьогодні, залишаючись основною причиною зростання гір. Однак нове дослідження показує, що мережа річки Арун відіграє значну роль у цьому процесі, що прискорює підйом не лише Евересту, але й інших найвищих вершин регіону, включаючи Лхотсі та Макала.
Баланс сил
Доктор Меттью Фокс, ще один співавтор дослідження, зазначає: “Гора Еверест та сусідні вершини ростуть, тому що Ісстатичний відскок піднімає їх швидше, ніж ерозія”. Цей баланс між зростанням і ерозією визначає кінцеву висоту гір.
Перспективи та дискусії
Дослідження, опубліковане в престижному журналі Nature Geoscience, відкриває нові горизонти в розумінні геологічних процесів, що утворюють ландшафт нашої планети. Однак деякі геологи, які не брали участі у дослідженні, вимагають обережності в інтерпретації результатів. Вони зазначають, що хоча теорія є правдоподібною, багато аспектів все ще непевні та потребують подальшого вивчення.
Значення дослідження
Це відкриття не лише розширює наші знання про формування гірських систем, але й підкреслює складні взаємозв’язки між різними геологічними процесами. Розуміння цих механізмів може бути важливим для:
- Прогнозування геологічних змін
- Оцінка ризику стихійних лих
- Планування інфраструктури в гірських регіонах
Таким чином, річка Арун, яка непомітно передбачає підніжжя величних Гімалаїв, виявляється ключовим гравцем у формуванні найвищої точки планети, демонструючи дивовижну силу природних процесів у формуванні появи нашої Світ.